Виховна робота →

"Прощавай, Букварику". Сценарій свята Букваря для учнів 1 класу.

Ранок «Прощання з Букварем»

Для учнів 1 класу

Мета: узагальнити здобуті знання з української мови; формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі; розвивати мовлення, мислення, акторські та літературні здібності, спонукати до індивідуальної діяльності; виховувати інтерес до навчання у початкових класах.

Обладнанння: плакат «Букварик – друг і поводир», емблеми літер алфавіту та цифр, повітряні кульки, святкова атрибутика, музичний центр.

Дійові особи: Буквар, Математика, Букви, Цифри, Лінійка, Зошит, Андрійко.

Зал святково прикрашений.

На свято запрошені учні початкових класів, батьки, вчителі.

Вчитель: Раді вас вітати на серйознім святі.

Урочистих днів багато на листках календаря,

А між ними й наше свято − вшанування Букваря.

День веселий й сумовитий. Свято перших букварів.

Сходинка в житті важлива для маленьких першачків.

Лунає музичний супровід (на вибір муз. керівника, на сцену виходять першокласники)

1 учень: До школи хто щодня спішить?

2 учень: Хто старанно уроки вчить?

3 учень:Хто хоче все на світі знати?

4 учень:Хто сам уміє вже читати?

5 учень:Хто радує і тат, і мам?

6 учень:Хто кожне діло робить сам?

7 учень:Хто дружно й весело співає?

8 учень:Хто дім весь щастям зігріває?

9 учень:Усі їх завжди пізнають.

10 учень: Скажіть-но, як цих діток звуть?

Всі: Школярі!

Буквар: Що ж, вітайте! Це ось наш,

Веселий, дружній перший клас!

Усі зібрались у цьому залі,

Бо нині свято Букваря.

Вам трішки сумно зараз стало –

Прощання надійшла пора.

Букварик все на світі знає,

Порадник перший школяра.

Його шанує й поважає

Уся весела дітвора.

1 учень: В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

2 учень: Любі гості: мами й тата

В нас − Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас,

В наш чудовий перший клас.

3 учень: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже всім радіємо,

Бо вже всі букви знаємо,

Самі читати вміємо.

4 учень: Як краплинок у Дніпрі,

І як зірочок вгорі,

Як листочків на гіллі –

Стільки книг є на землі.

5 учень: Та одна лиш книга є,

Першою знання дає,

Кожен хто у школі вчився,

З тою книгою здружився.

6 учень: Від найпершого дня дуже любий він нам.

І веде нас усіх по Країні Знання.

7 учень: Літера перша і перше слово.

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка.

Перша тривога і перша оцінка.

8 учень: Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаємо, з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

9 учень: Дякуємо, Букварику,

Що навчив нас гарно так читати.

Хай кожен гість перевіряє

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

Буквар: Сьогодні ми і розберемо,

Як ви Буквар учили?

Чи всі із другом Букварем

Весело дружили.

Виконується пісня «Запрошення Букваря», слова Н. Грицюка, музика М. Ведмедері.

Учнями 1 класу розігрується сценка.

Буквар: Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

Зошит: Ой-ой-ой! Не маю сили! Ви на мене наступили!

Буквар: Що це тут валяється?

Зошит виявляється!

Чий він? Чий?

Зошит: Я подертий, я потертий,

Я в обкладинці старій.

Весь в чорнилі, весь в мастилі.

Буквар: Хто хазяїн твій?

Зошит:Андрій.

Лінійка: І я скаржусь на Андрія.

Буквар: Ти хто?

Лінійка: Я − Андрійкова Лінійка.

Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку.

Він дубасив мною стіл.

Я вже тріснула навпіл.

Зошит: Ми тепер каліки з нею.

Лінійка: Нам потрібні ліки з клею.

Входить брудний Андрійко

Андрійко: О, мій Зошит, Лінійка.

Буквар: Що ти скажеш нам, Андрійку?

Андрійко: Я не хочу мати двійку.

Я писатиму без клякс,

Я не буду мучить вас.

Я дурні покину звички.

Допустіть до переклички.

Буквар: Ну, біжи, ставай між літер,

Та щоб сльози швидко витер.

Андрійко: Я букви знаю до ладу,

Алфавіт наш не підведу.

Пробач мені, Букварику,

Я більше не ображатиму зошити і книжки,

Я стану охайним!

Буквар: Що ж повіримо тобі, Андрійку!

Гей, ви букви голосні,

На перекличку станьте всі.

Всі в рядок хутчіш біжіть

Та про себе розкажіть!

Виходять діти з емблемами літер. Розказують вірші.

А:Купила акула своїм акулятам

Для гри у пісочку відро і лопату.

Вони б і погрались, якби не біла –

Де взяти пісок, як усюди вода? (Яковенко Л.В.)

О: Оса над оленемкружляла,

І вуха оленю дзижчала.

Та цить-бо вже, смугаста мухо!

Бо в оленя болить вже вухо! (Яковенко Л.В.)

У: Удавав удав із себе

Бухту дроту просто неба

Хоч кого б він удавав,

Всім відомо – це удав. (Яковенко Л.В.)

І:Бурмотіли – чики-брики –

Десь на лаві два індики.

Щоб птахів цих зрозуміть,

Мову довго треба вчить! (Яковенко Л.В.)

Е: Страус Ему на екватор

Віз великий екскаватор.

Здумав рити він тунель

Через декілька земель! (Яковенко Л.В.)

Ї: Під ялинку, що на кручі,

Закотився «м'яч» колючий.

Хто ж сховався між гілок?

Таж звичайно їжачок! (Яковенко Л.В.)

Я: Яструб ящірку шукав,

Бідолашну налякав.

Та – сховалася під міст,

Загубивши з ляку хвіст. (Яковенко Л.В.)

Ю: Юнга юрту взяв в дорогу,

Хоч боялась та вологи.

В юрті спокій він шукав –

Як в каюті міцно спав. (Яковенко Л.В.)

Є: Чому єнотик їжу миє?

Бо їсти він брудне не вміє.

Тому завжди перед їдою

Всю їжу миє він водою. (Яковенко Л.В.)

Буквар: Бачу вправні ви малята,

Звуки голосні завзято

Ви навчились відрізняти.

Час і пісню заспівати!

Виконується «Пісня-танок голосних», слова Н.Грицюк, музика М. Ведмедері, або на вибір муз. керівника

Буквар: Давнє місто Алфавіт,

Бо йому вже сотні літ.

До нього стелиться наш путь.

Там приголосні теж живуть.

Живуть там літери в словах,

А кожне слово – звір чи птах,

Травинка чи барвистий цвіт.

Отож в похід! За мною вслід! (Капицька Т.П.)

На сцені з'являються учні з емблемами літер.

Б: Баранці в трубу сурмили

І бичка цим розбудили.

Взяв бичок у них трубу,

Дме у неї: «Бу-бу-бу!» (Яковенко Л.В.)

Т: Лежить тюлень, відпочиває.

Солону ванну він приймає

І ловить сонця теплу мить.

Він ніжиться і майже спить. (Яковенко Л.В.)

С: Дві синички під сосною

Зраку стрілися з весною.

І зізналися весні:

Д: Десь взялися дикі звірі.

Дуже страшно заревіли.

Тільки дятел не тікав,

А усе довбав, довбав. (Яковенко Л.В.)

М: Мишка вбралася в мережку

Й повагом пішла на стежку,

Поки йшла вона на стежку,

То згубила десь мережку. (Кабардин З.І.)

Г: В лісі грабовім грибочок

Заховався під листочок.

А горобчик пролітав,

І листок з грибочка зняв. (Панько О.В.)

П: Півень на усю повітку

Гарно так співає влітку!

Будить птицю всю щоранку:

Ж: Жученят жучок навчав:

Не губіться серед трав!

Бо по стежжжці жжжабка скаче!

Буде лихо, як побачить! (Гайворонська С.С.)

З: Взимку зайчик заблудив:

Довго лісом він ходив.

Не злякався заметілі –

Рукавички має білі. (Білодід Д.К.)

1 учень: Нас 33!

У нас міцна сім'я!

Складаємо слова нові

Від А до Я!

2 учень: Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки

Від А до Я!

3 учень: Знай рідну мову і вивчай!

Вона твоя й моя.

Та перш за все абетку знай!

Від А до Я!

Виконується пісня «Чого вчать у школі», слова М. Пряцковського,

музика В. Шаїнського, або на вибір муз. керівника. Виходить Математика

Математика: Раз, два, три, чотири, п'ять

Вміють учні рахувать!

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Треба всім вивчать сумлінно

Всю таблицю «на відмінно».

Дуже точна я наука.

Хоч і вчити мене – мука,

Але знати треба всім,

Щоб не плутать три і сім!

Виходять першокласники з емблемами цифр

Цифра 0: Є число, що зветься нуль.

Знають його всюди.

Відніми його, давай,

Що було, те й буде.

Кругла наче буква О.

Цифра О, або ніщо.

Цифра 1: Серед чисел я найперша,

Відлік всьому починаю

І хоча я не актриса,

Всяк мене чудово знає.

Ось один, чи одиниця, −

І тонка, й пряма, як спиця.

Цифра 2: А ось це осьцифра два.

В неї, кругла голова,

Довгий хвіст, зігнута шийка.

Отака, як бачиш − двійка.

Цифра 3: Перші цифри – дві сестри.

Ось і третя – цифра три.

Трійку, третій із значків

Складено іздвох гачків.

Цифра 4: Ось чотири жартівливо

Вигинає лікоть вліво.

Цифра 5: Вийшла потім погуляти

На папері цифра п'ять.

Руку вправо простягнула,

Ніжку бубликом зігнула.

Цифра 6: Цифра 6 – немов замок:

Знизу – круг, вгорі – гачок.

Цифра 7: Цифра 7, як кочерга!

В неї бач одна нога!

Цифру 8: У цифри 8 – два кільця

Без початку, без кінця.

Цифра 9: Цифра 9 чи дев'ятка,

Наче в цирку акробатка.

Сторчака, як повернеться,

Зразу в шістку обернеться!

Цифра 10: Як стоїть він сам самісінький,

То не значить нічогісінько!

Та як одиницю поруч

Ми поставимо ліворуч,

То із двох знаків у нас

Цифра 10 станевраз.

Буквар: Шановна Математико, як бачиш діти навчилися читати, писати, знають цифри, вміють рахувати.

Математика: А танцювати вони вміють?

Всі: Вміємо, вміємо!!!

Учні виконують танцювальну композицію «В королівстві Математики»

Буквар: Вчіться, діти, не лінуйтесь,

Бо знання − велика сила!

Мудра книга − ваш Буквар,

Двері в світ складний відкрила.

Математика:Допитливим, цікавим будь!

Не споглядай байдуже!

В Країну Знань, велику путь

Долай уперто, друже!

1 учень: Букви старанно вивчали.

Знаємо їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

2 учень: Добрий, Букварику, мудра книжко,

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудемо ніколи про тебе.

3 учень: Ми обіцяємо, що будемо гідні,

Ім'я носити горде − українці!

Нові звитяги ми запишемо у книзі

На чистій незаплямованій сторінці.

4 учень: Та головне, щоб всі у щасті жили.

Щоб мирні весни розквітали всюди.

Усміхнені, привітні, добрі, щирі

По всій планеті проживали люди.

5 учень: Прощавай, Букварику,

Наш найперший, друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Всі: Хай збудуться всі побажання!

Ходімо сміливо в Країну Знання!

Виконується пісня «Мандруйте Країною Знань», слова Л. Мишури,

музика М. Ведмедері. Свято закінчується.

А ось сценарій ще одного свята «Прощання з Букварем»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Третяк Н.А. Свято Букваря. // Розкажіть онуку. – Березень №7 – 8. – С. 42 – 43.

2.Яковенко Л.В. Жива абетка у віршах. – Харків: Чайка, 2013. – 64 с.: іл… (Серія «Завтра в школу»)

3.Яковенко Л.В., Курмашев Р.Ф. Весела абетка – Харків: Чайка, 2014. – 64 с.: іл… – (Серія «Кращий подарунок»)

4.Ярешко Л. Є. Весела абетка. – Чернігів: Десна, 1992. – С. 78.