Тренінг. Профілактика професійного вигорання педагога шляхом формування позитивного мислення

Тренінг. Профілактика професійного вигорання педагога шляхом формування позитивного мислення

Розробник: Ткаченко А.О.,
вчитель початкових класів,
практичний психолог


ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ

Тема: Профілактика професійного вигорання педагога шляхом формування позитивного мислення

Мета тренінгу: формувати позитивне ставлення вчителів до власної педагогічної діяльності, навчати технікам розвитку позитивістського мислення; розвивати уміння знімати психоемоційне напруження, знервованість у процесі роботи з аудиторією вихованців; допомогти оволодіти техніками самоконтролю, самоорганізації, розвинути почуття віри у власні сили, можливості, сформувати почуття власної потрібності, важливості, незамінності.

Задачі тренінгу:

  • Звільнення від психологічної напруженості, надмірної самокритичності, скутості, роздратування;
  • оволодіння навичками глибокого пізнання і розуміння своїх емоцій та переживань;
  • набуття уміння мислити позитивно, керуватись цим умінням у процесі педагогічної діяльності;
  • отримання теоретичних та практичних знань з питань підтримання у задовільному стані психоемоційного здоров'я та розвитку власного позитивного мислення;
  • формування умінь застосовувати набуті знання на практиці;
  • попередження передумов, котрі сприяють професійному вигоранню.

Організація тренінгу:

Тривалість тренінгу:16 годин

Кількість зустрічей та тривалість кожної з них: 2 зустрічі, по 8 год кожна.

Періодичність зустрічей: 2 дні підряд

Кількість учасників: 10-12

Етапи тренінгу:

№ з/п

Тема/складові заняття

Час проведення, год

Зустріч 1

Вступ, знайомство, мета та завдання. Формування позитивного мислення

Проблема та її вирішення

Самооцінка та самокритичність

2

2

3

Зустріч 2

Я – концепція

Техніки позитивного мислення

Підсумки, висновки, результати

2

3

2

Зустріч № 1

Зміст зустрічі

1. Вступ, знайомство, мета та завдання. Формування позитивного мислення (Тривалість – 2 години)

2. Проблема та її вирішення (Тривалість – 2 години)

3. Самооцінка та самокритичність (Тривалість – 3 години)

Тривалість зустрічі – 8 годин

Мета зустрічі: познайомити та згуртувати учасників групи, формувати основи позитивістського мислення у контексті педагогічної діяльності учасників; вчити знаходити причину професійної проблеми та виробляти оптимальні шляхи її подолання для збереження психоемоційного здоров'я; розвивати уміння адекватно розрізняти прагнення до самовдосконалення та надмірну самокритичність.

Тема 1 «Знайомство. Формування позитивного мислення. Проблеми та їх вирішення. Самооцінка та самокритичність».

І. Організаційна частина

Підтема 1.1. Знайомство. Формування позитивного мислення

Мета: Познайомити учасників, окреслити основні проблеми та завдання роботи над проблемою, поставити цілі, визначити шляхи їх вирішення.

Вправа «Корпоративний стандарт»

Мета вправи: Познайомити учасників тренінгу; створити в групі невимушену та довірливу атмосферу; дізнатися коло інтересів учасників для подальшої плідної роботи.

Зміст вправи: Тренер пропонує учасникам продовжити 2 речення. «Я – … (Мене звати…). Багато хто знає, що я…., проте мало кому відомо, що я…»

Інформаційна вставка

-Зараз нам випала можливість познайомитись з людьми, у творчому колі яких ми проведемо 2 дні. Намагайтесь не лише поділитись інформацією, а й запам'ятовуйте отриману: це знадобиться нам для подальшої плідної, цікавої та вкрай корисної роботи.

— При виконанні вправи назвіться, повідомте про себе усім відомий факт, наприклад: «Я – Марина. Багато хто знає, що я прекрасний організатор, проте мало кому відомо, що я колекціоную перші видання всесвітньовідомих книг». Будьте уважними, намагайтесь висловлюватись щиро.

Обговорення:

— Що цікавого ви дізналися один про одного?

— Яка інформація допоможе вам більш насичено і якісно працювати у групі? (Напр.: Олена має чудові ораторські здібності, Тамара уміє гарно малювати, а Віктор є чудовим організатором і т.д.)

ІІ. Основна частина

Вправа «Створи свій власний світ»

Мета вправи: стимулювання рецепторів, котрі відповідають за емоційне розвантаження; дослідження ціннісних орієнтацій учасників;

Зміст вправи: тренер розподіляє учасників на дві групи, вмикає музику для релаксації, пропонує учасникам попрацювати з пластиліном. На завершення кожна команда презентує свій проект «Позитивного пластилінового світу».

Інформаційна вставка:

— Уявіть, що пластилін – це сировина, з якої можна зробити усе, що лиш забажаєте. Кожен з вас самостійно виготовить скульптуру, яку б хотілося додати до картини «позитивного світу», якої так не вистачає, на вашу думку. А потім кожна команда за допомогою скульптур, які кожен виліпив індивідуально, створює свій власний «Позитивний пластиліновий світ» і, коментуючи, представляє свій «проект» на загал.

Обговорення:

— Що ви відчували, коли ліпили скульптури?

— Чи відчували ви, що додаєте світу позитиву?

— Чи знайшлося серед ваших скульптур місце емоціям та почуттям?

— А яких матеріальних цінностей не вистачало «Ідеальному світові»?

Чи можемо ми в реальному житті створити хоча б 10 відсотків того, що створили тут і зараз? Як саме?

Інформаційна вставка 2:

— Є ще одна важлива «річ», без якої зміни на краще у світі просто неможливі. Послухайте, будь ласка, притчу, і скажіть, що ж це?

Притча про чоловіка.

Жив собі один парубок. Дуже не подобався йому сучасний світ. І вирішив він зробити все можливе, аби змінити його. Закінчив школу із золотою медаллю, інститут міжнародних відносин. Став дипломатом і в міру своїх сил намагався змінити світ. Років через 15 він з гіркотою помітив, що світ не змінився. Тоді він вирішив звузити простір свого впливу, повернувся до рідного міста. Ось тут він зможе реалізувати свої мрії: збудує людям нові будинки, покращить їхнє матеріальне становище тощо. Працював, не покладаючи рук…

Минуло 10 років, і він з прикрістю помітив, що життя в місті яким було, таким і залишилося, люди не змінилися. Тоді він вирішив впливати на членів своєї родини, змінити їх. Але й через 5 років він не побачив результатів своєї праці. Тоді він вирішив змінитися сам, він переосмислив свої погляди, особисте ставлення до людей і здивовано помітив, що змінилися люди, які його оточували, змінився навколишній світ.

Обговорення:

-То ж що ще так необхідно нашому світові, щоб він став кращим?

А що ж може допомогти людині змінити себе та ставлення до себе?

«Кінолекторій»

Режим доступу:

Перегляд відеоролика «Позитивне мислення» (Студія PIXAR «Позитивне мислення»).

Обговорення:

— Що впливає на формування в людини позитивного мислення?

— Яке значення у житті має позитивне мислення?

— Що заважає вам мислити позитивно у вашій трудовій діяльності?

— Чи бувають ситуації, коли критика (безпідставна у т.ч.) відбиває бажання працювати «на повну»?

— Які способи формування позитивного мислення, опираючись на переглянутий ролик, ви б використали для себе? 15 хв

Вправа «Внутрішній промінь»

Мета вправи: ауторелаксація, зняття психологічного напруження, поповнення власних внутрішніх сил, налаштування на подальшу позитивну роботу.

Зміст вправи: Групі пропонується зручно сісти, розслабитися. Дається вказівка уявити, і наповнитися уявним світлом і теплом під повільний і розмірений коментар тренера. Група налаштовується на спокійну, невимушену атмосферу співпраці, учасники знімають емоційне напруження.

Інформаційна вставка: Уявіть, що у верхній частині голови виникає світлий теплий промінь, який повільно рухається зверху донизу і послідовно освітлює теплим, рівним світлом обличчя, спину, плечі, руки. За рухом променя зникає напруга в обличчі, опускаються і розпрямляються плечі, на рівні серця починає розливатися тепло, яке приємно заповнює собою і напругу, і стомленість, і дискомфорт. Внутрішній промінь формує нову зовнішність спокійної, задоволеної собою людини.

КАВА-БРЕЙК

Підтема 1.2. Проблема та її вирішення

Мета: продовжувати формувати навички позитивного мислення; вчити позитивно реагувати на власні помилки як можливість отримати додатковий цінний досвід;

Вправа «Супер-сумка»

Мета вправи: зняття напруги, створення невимушеної атмосфери в групі та умов для самореалізації; ознайомлення з колом інтересів учасників групи.

Інформаційна вставка: Кожен учасник отримує журнали, фломастери та аркуші паперу, з яких він сам конструює собі паперову сумку. Використовуючи журнал, фломастери, клей, ножиці кожен учасник на зовнішню сторону своєї паперової сумки має прикріпити ті матеріали (вирізки з журналів), які, на його думку, відобразять те, що про себе знає він і знають інші. Усередину сумки покласти ті речі, які відображають його внутрішній світ, про що іншим невідомо.

Після того, як усі закінчили роботу, кожен має презентувати свою сумку – її відкриту зону. Про закриту сторону сумки учасники висловлюються за бажанням.

Обговорення:

  • -Що дала особисто вам ця вправа?
  • -Чи дізнались ви про щось корисне?
  • -У чому відчувався дискомфорт?

Вправа «Сприйняття життя»

Мета вправи: відпрацювання елементів позитивного мислення при подоланні проблеми, формування позитивного ставлення до усіх подій життя.

Обладнання: аркуші паперу для кожного учасника, ручки.

Зміст вправи:

1) Описати в загальному негативну подію чи ситуацію з власного досвіду;

2) Передати аркуш учаснику, котрий сидить праворуч;

3) Отримавши листок з описом негативної події іншого учасника, написати один позитивний аспект цієї події.

4) Передати листок далі.

Інформаційна вставка:

— Отримавши аркуш, пишіть швидко ту ідею, яка першою спала на думку.

Обговорення:

— Ви отримали назад свій листок. Перечитайте позитивні ідеї та аспекти.

— Чи є у списку ті, які ніколи не спадали вам на думку?

— Якби ці ідеї виникли на момент перебігу чи одразу після негативної ситуації, чи допомогли б ці поради вам легше її пережити?

— Яке значення має позитивна інтерпретація подій нашого життя?

Вправа «Розмова зі зміною позицій»

Мета вправи: Вчити сприймати та аналізувати проблему з різних сторін, виокремлювати позитивний момент з негативної ситуації.

Зміст вправи:

Тренер пропонує учасникам розподілитися на мікрогрупи по 3 людини. У кожній групі учасники розподіляють між собою ролі: Мрійник, Скептик, Реаліст.

Кожна мікрогрупа вибирає будь-яку актуальну на їх погляд проблему(із списку запропонованих, або власну). Потім обрана проблема обговорюється з позиції Мрійника, Скептика і Реаліста. На наступному етапі учасники мікрогрупи міняються ролями і обговорюють ту ж проблему.

В ході вправи кожен учасник повинен побувати у всіх трьох внутрішніх позиціях. Після виконання вправи учасники кожної мікрогрупи діляться своїми враженнями, темою проблеми і способом її вирішення. Кожна мікрогрупах коротко описує свої найцікавіші враження і висновки.

Інформаційна вставка:

— На ваш розгляд пропонуються наступні проблеми:

а) Керівник організації несправедливо дає низьку оцінку вашій професійній діяльності;

б) Начальник звинуватив вас у тому, чого ви не робили;

в) Учні не сприймають зауваження вчителя, постійно порушують дисципліну, не виконують вказівок педагога.

Обговорення:

— Чого навчила вас ця вправа?

— Чи можна, на вашу думку, з будь-якої негативної службової ситуації винести позитив?

— Що потрібно для того, аби з позитивної сторони оцінювати неприємності на службі?

Вправа «Поплавок в океані»

Мета вправи: розслабитися, зняти напругу, налаштуватися на позитив.

Зміст вправи: під супровід релаксаційної музичної композиції тренер дає вказівки учасникам сісти зручно, розслабитися, відчути себе поплавком у морі. Учасники виконують усе, що почують від тренера.

Інформаційна вставка:

Займіть зручну позицію, розслабтеся. Відчуйте, як тепло проходить по всьому вашому тілу. Уявіть, що ви маленький поплавок у величезному океані. У вас немає мети, компасу, карти, керма, веселю Ви рухаєтеся туди, куди несуть вітер і океанські хвилі. Велика хвиля може на деякий час накрити вас, але ви знову випливаєте на поверхню. Намагайтеся відчути це. Відчуйте рух хвиль, теплого сонця, краплі дощу, подушку океану під собою. Згадайте, які ще відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким поплавком у великому океані. Спробуйте протягом 2-4 хвилин протриматись у цьому стані, не відволікаючись на інші справи.

ПЕРЕРВА

Підтема 1.3. Самооцінка та самокритичність

Мета: проаналізувати чинники, котрі заважають отримувати задоволення від роботи; формувати уміння долати необґрунтований песимізм та самокритичність; вчитись долати чинники, котрі провокують емоційне вигорання у педагога.

Обладнання: аркуші форматів А1 та А3 для роботи груп, маркери, фліп-чарт.

Примітки для ведучого: (Перед початком роботи потрібно об'єднати учасників у 4 групи за будь-яким принципом)

Завдання підгрупам: скласти перелік бар'єрів, котрі перешкоджають адекватному сприйняттю виробничих реалій.

На дошці формуються два списки: «Індивідуальні фактори» та «Організаційні фактори». Тренер пропонує проаналізувати, до якого списку занести пропонований фактор.

Чинники, котрі заважають адекватній самооцінці під час виконання професійних обов'язків.

Індивідуальні Організаційні

(В результаті обговорення на дошці з'являється досить довгий список організаційних причин і невеликий перелік індивідуальних. Варто звернути увагу учасників на те, що індивідуальні причини висловлюються зазвичай спеціалістами, які мають досить мінімальний стаж роботи, а педагоги, котрі працюють давно, висловлюють зовнішні причини невдоволення).

Інформаційне повідомлення:

На даний час не існує однозначної відповіді на запитання про те, що ж є головним у виникненні професійного вигорання, що є основною причиною – особистісні характеристики людини чи організаційні.

Індивідуальні фактори.

До професійного вигорання більш схильні працівники, які змушені в силу своєї роботи багато і інтенсивно спілкуватись з різними людьми, знайомими і незнайомими. Тому цілком закономірно, що швидше «вигорають» люди, які мають інтровертований характер, індивідуально-психологічні особливості яких не поєднуються з професійними вимогами ко-мунікативних професій. Вони не мають надлишку життєвої енергії, характеризуються скромністю і сором'язливістю, схильні до замкнутості і концентрації на предметі професійної діяльності. Саме вони здатні накопичувати емоційний дискомфорт без «скидання» негативних переживань у зов¬нішнє середовище. Також існує взаємозв'язок між вигоран¬ням і тривожністю, емоційною чутливістю, темпераментом.

Ще одна, найбільш вразлива категорія «вигораючих», — це люди, що з головою занурюються в роботу, зневажають і відсувають на другий план свої потреби. Вони схильні таким чином втікати від проблем, що виникають в особистому житті. У своєму прагненні до ідеалу такі люди стають надміру захопленими роботою. Вони відчувають сильну потребу бути необхідними і значимими. Звичайно, такі люди дуже залежать від зовнішніх оцінок, особливо схвалення. Більшість позитивних емоцій «вигораючи» знаходять у своїй професійній діяльності. Через це вони часто втрачають зв'язок із своїми родичами і знайомими. У багатьох немає нікого, крім дружини чи чоловіка, з ким можна було б поговорити відверто.

Також до синдрому професійного вигорання більш схильні люди, що відчувають постійний внутрішній особистий конфлікт, пов'язаний із роботою (наприклад, жінки, в яких існує внутрішнє протиріччя між роботою і сім'єю).

Результати досліджень показують, що найбільш чутливими до вигорання, є молоді люди (19-25 р.), які при зіткненні з реальною дійсністю, що не відповідає їх очікуванню, отримують емоційний шок та люди старшого віку (40-50 р.).

Досить часто можна спостерігати як у чоловіків, гак і у жінок, професійне вигорання у віці 30 р. Можливою причиною є криза 30 років, яку психологи часто називають «проблемою сенсу життя». Оглядаючись на пройдений шлях, людина бачить, як при сформованому і зовні благополучному житті все-таки недосконала її особистість. Багато фахівців говорять про те, то критично переглядають своє життя. Відбувається переоцінка цінностей і буває так, що кар'єрні досягнення в цьому віці втрачають сенс.

Існують дослідження, що свідчать про взаємозв'язок сімейного стану і вигорання. Більш висока схильність до вигорання є у неодружених осіб (особливо чоловічої статі). Причому, холостяки в більшій мірі схильні до вигорання навіть у порівнянні з розведеними чоловіками.

Доведено, що чоловіки більш схильні до деперсоналізації, а жінки до емоційного виснаження. Чоловіки виявилися більш чутливими до впливу таких стресових ситуацій, які вимагали від них демоне грації чисто чоловічих якостей (сили, підваги). Жінки виявилися більш чутливими до стре¬сових ситуацій, які вимагали від них співпереживання, виховательських навичок, покори. Жінка, що працює, отримує більш високі робочі перенавантаження (в порівнянні з чоловіками) через додаткові домашні та сімейні обов'язки.

Існують дані про позитивний зв'язок між рівнем освіти

і вигоранням. Приводом до цього можуть бути завищені ви¬моги людей з більш високим рівнем освіти, неможливість реалізації (людина займає не ту посаду, на яку вона могла б претендувати, або не ту, на яку вчилася).

Тісний зв'язок існує між вигоранням і задоволенням працею.

Організаційні фактори.

Мабуть, один з найважливіших факторів, розглянутих у контексті вигорання, — це соціально-психологічні взаємини в організації як по вертикалі, так і по горизонталі. Вирішальну роль відіграє підтримка з боку колег і людей, що стоять вище на професійному і соціальному рівні. Більше того, деякі дослідники підкреслюють, що так звані горизонтальні конфлікти в групі працівників психологічно менш небезпечні, ніж конфлікти з

людьми, які займають більш високе професійне становище.

Умови праці. Практично всі дослідження свідчать про те, що підвищені навантаження в діяльності, понаднормова праця стимулюють розвиток вигорання.

Зміст праці. Дана група факторів містить у собі кількісні і якісні аспекти роботи з клієнтами: число клієнтів, частоту їхнього обслуговування, ступінь глибини контакту з ними.

Прийняття рішень. Важливий фактор, що взаємодіє з вигоранням, — ступінь самостійності і незалежності співробітника у своїй діяльності, можливість приймати важливі рішення. Відчуття значимості, інформованості і прийняття відповідальних рішень значно пригнічує розвиток вигорання.

Стимулювання. Ця проблема розглядається дослідниками в руслі винагороди працівників за їхню працю (матеріальної і моральної) у вигляді схвалення з боку адміністрації і подяки клієнтів. Практично всі дослідники відзначають, що недостатня винагорода (грошова і моральна) чи її відсутність сприяють виникненню вигорання. Є дослідження, які показують, що додаткова винагорода за виконання визначеної роботи підвищує почуття професійної ефективності. При цьому, як правило, важливою є не стільки абсолютна кількість винагороди, скільки її справедливість.

Стиль керівництва. Потрібно відзначити, що демократичний стиль керівництва в меншій мірі сприяє виникненню вигорання, а авторитарний і критикую чий стиль спілкування керівника — навпаки, сприяє вигоранню.

Вправа «Ідеальна виробнича ситуація»

Мета вправи: обговорити виробничі, організаційні умови, котрі б сприяли отриманню задоволення від роботи.

Обладнання: папір формату А1, маркери для запису загальних ідей.

Зміст вправи:

Учасникам пропонується уявити, що вони самі створюють усі необхідні умови для хорошої роботи. Необхідно уявити і описати ідеальну ситуацію для своєї роботи.

Інформаційна вставка:

— Уявіть, що у ваших силах створити будь-які умови для хорошої, комфортної, продуктивної роботи. Уявіть і опишіть ідеальну ситуацію для забезпечення якісного результату праці. Презентуйте.

Обговорення:

— Чим корисною для вас була ця вправа?

— Які ідеї абсолютно реально впровадити в свою діяльність?

— Чи допоможе це вам почувати себе більш впевнено на своєму робочому місці?

Вправа «Що робить мене уразливим?»

Мета вправи: дати можливість обміркувати власні рамки, обмеження та обставини, які посилюють дію стресових чинників та сприяють виникненню професійного вигорання.

Зміст вправи:

Кожен з нас відчуває на собі вплив оточення, зовнішніх обставин, пов'язаних з роботою, особистою історією та актуальними життєвими обставинами. Наявність або відсутність сім'ї, дитячих травм, занадто вимогливе керівництво, неможливість отримати професійну підтримку, перевантаження на роботі – все це може позначатися на нашому стані. Приділіть час тому, щоб сформулювати для себе, що у вашому минулому і сьогоденні, в професійній сфері посилює вашу вразливість. Цей список для вашого особистого використання.

Обговорення:

-Які відчуття виникли у вас під час роздумів

-Яких чинників виявилось більше – особистих чи професійних?

-Поділіться думками та ідеями: можливо, ми знайдемо шляхи подолання особистісних перешкод?

Вправа «Сміттєве відро»

Мета вправи: за допомогою символічної дії позбутися частини шкідливих спогадів, переконань, думок, дій тощо.

Обладнання: сміттєве відро, папір для нотаток

Зміст вправи: Виконання попередньої вправи («Що робить мене уразливим?») може викликати негативні емоції, зниження загального фону настрою, роздуми щодо власних недоліків, внутрішні переживання. Тому варто оцінити стан групи та окремих її учасників, запропонувати цю вправу. Необхідно написати чи намалювати у символічному вигляді те, чого хотілось би позбутись для адекватного сприйняття себе самого у професійній сфері та викинути у смітник усі непотрібні «думки».

(Процес може відбуватися мовчки, або з коротким прощальним коментарем)

Обговорення:

-Як ви почуваєтесь після виконання вправи?

-Що потрібно зробити, щоб викинути «зайві думки» не лише символічно ось тут, у групі, але й індивідуально у реальному житті?

Вправа «Перелік особистих ресурсів»

Мета вправи: звернути увагу учасників на пошук власних ресурсів, які підвищують самооцінку, дозволяють переоцінити баланс внутрішніх сил, орієнтують на позитивну оцінку та мислення.

Зміст вправи: скласти перелік власних ресурсів, які спонукають до творчої праці.

Інформаційна вставка:

— У вправі «Що робить мене уразливим?» ви склали список власних обмежень. Крім суб'єктивних та об'єктивних обмежень ми маємо значну кількість ресурсів, які дозволяють відновлюватися, набиратися сил для повноцінного життя та плідної праці. Складіть перелік своїх ресурсів, подумайте про зовнішні і внутрішні джерела: людей, які вас оточують, місця, де ви хотіли б побувати, речі, які хотіли б мати, творчість… і т.д.

Обговорення:

— Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

— Чи змінився ваш настрій? Чому?

— Якщо не все вдається у професійній діяльності, що ви можете почерпнути із власних джерел, аби виправити ситуацію? 10 хв

Вправа «Повітряні кульки»

Мета вправи: продемонструвати важливість підтримки в стосунках між людьми.

Обладнання: повітряні кульки, маркери для СD.

Зміст вправи: Кожному учаснику пропонується взяти кульку, надути її, щось написати на ній чи зробити якийсь малюнок, щоб легко впізнати де чия. Учасникам пропонують встати зі стільців та підкидати свою кульку, тримаючи її в полі зору; зробити крок вперед та продовжувати тримати в повітрі свою кульку; зробити ще один крок вперед, підтримуючи свою кульку; підкидайте будь-яку кульку, що потрапить в поле зору. Не дозволяйте, щоб кульки падали на підлогу.

Обговорення:

— Що ви відчували коли:

а) контролювали свою кульку?

б) підкидали чужу кульку?

в) ваша кулька впала на підлогу?

г) ваша кулька далеко залетіла?

— Навіщо ми робили вправу?

Як висновок: Коли турбуєшся про інших, слід пам'ятати – навколо нас багато людей, яких ми можемо підтримати, але не варто забувати: повністю віддаючи себе іншим, можна зовсім забути про себе і тоді людина не помічає, к сама падає: від втоми чи жертовності.

Інформаційне повідомлення «Підтримка»

Підтримка – основа формування впевненості у собі. У цьому визначенні дуже важливими є два моменти:

1 – відсутність порівняння (для того, щоб не дати впасти, зовсім не потрібно оцінювати людину);

2 – врахування ситуації (підтримувати потрібно того, хто може впасти, хто має потребу в підтримці саме цієї миті).

Отже, підтримка – це вияв уваги до людини в ситуації, коли вона об'єктивно неуспішна, у формі прямого мовного висловлювання щодо того, у чому вона цієї миті відчуває труднощі. Підтримка не припускає порівняння з кимось. Якщо похвала та позитивна оцінка спрямовані не на людину, а на результат її діяльності, то підтримуючи, ви підтримуєте її як особистість, незалежно від промахів і успіхів, помилок і досягнень. У наданні підтримки визначальним є безумовне прийняття іншого. Байдуже, хто перед вами: підтримати можна кожну людину. Для цього треба лише бачити її сильні сторони.

Обговорення:

— Яким чином ви підтримуєте оточуючих?

— Чи підтримуєте ви себе?

— Як сприймаєте підтримку інших?

— Чи просите когось підтримати вас?

— Чи самі чекаєте прохання надати підтримку?

— Чи важлива підтримка для людини в соціумі? 15 хв

ІІІ. Заключна частина

Обговорення (Рефлексія (метод ДРІД) ):

Д – досвід (що робили, що запам'яталося)

Р – рефлексія (які відчуття, реакція)

І – інформація (яку інформацію отримали, які висновки)

Д – дія (як будете діяти в майбутньому)

Домашнє завдання:

Скласти перелік того, що ви одержуєте позитивного від своєї діяльності, від чого ви отримуєте радість та позитивні емоції на роботі.

ПРОГРАМУ У ПОВНОМУ ВАРІАНТІ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ У ФОРМАТІ WORD, ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ, ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ У ПРИКРІПЛЕНИХ ДО СТАТТІ ФАЙЛІ.

Важливо! При повному або частковому копіюванні інформації, посиланна на ukrom.in.ua обов'язкове.

Файл:
18.04.2016
29203

Коментарі

Немає коментарів. Прокоментуєте першим?